Переважна більшість ковальських компаній використовує для виробництва кованих виробів низьковуглецеві (утримуючі до 0,3% вуглецю) сталі. Як правило, це гарячекатані прутки різного перетину. Вони найбільш пластичні, і з ними зручно працювати.
Від старовинних методів сучасне кування відрізняється частим застосуванням зварювання замість заклепок. Тут є свої плюси й мінуси. Клепаний вручну виріб не вимагає зачищення й обробки швів, виглядає більш природно, але цей "дідівський" метод більш трудомісткий і довгий - недозволенна розкіш при сучасних темпах будівництва.
Сьогодні ковальських справ майстри воліють сполучати зварювання й клепку. Це прискорює процес, а виглядають такі вироби цілком естетично. Для прискорення робіт, крім того, з'явилися безліч готових машинних елементів (штампованих заготовок), зроблених компаніями, що спеціалізуються на холодному куванні також зі сталевого прутка.
За технологією виготовлення ковані вироби можна розбити на три групи.
1. Зварені конструкції, що фактично не мають відношення до кування - найдешевший варіант.
2. Зборка ручним методом (справжнє кування) - найбільш дорогий, трудозатратний й тому рідкісний. У цьому випадку шматки металу нагрівають і ударом молота сплавляють між собою - це так зване ковальське зварювання. Стики закріплюють за допомогою клепок і хомутів. Цей метод використовують найчастіше при реставрації стародавніх виробів або для індивідуальних художніх робіт.
3. Ковано-зварені вироби – використовуються готова елементна база, плазмо різки, штампи і компонується з ручною зборкою. Такий метод потребує дизайнера із хорошим знанням елементної бази виробників та умінням проектувати ковані вироби.
У таких виробах застосовують гладкі й фактурні прутки й смуги. В останньому випадку на профілі вибивають малюнок. Місця зварювання в ковано- зварених виробах маскують традиційними хомутами або обробляють так, що їх неможливо виявити. Цей спосіб дозволяє створювати цікаві й вишукані вироби, а їх собівартість нижче, чим при повністю ручному куванні.
Для з'єднання виробів використовуються сталеві хомути різного дизайну, профілю й розмірів. Якісь кріпляться за допомогою обтискної машинки, а інші необхідно нагріти перед установкою. В одному виробі, як правило, художники використовують прутки різної товщини. Вони відзначають, що визначена різниця в товщині у кожному квадратному метрі кованого виробу створює об'ємний ефект, і виріб виглядає загадковіше.
Безумовно, ковані забори, ворота та хвіртки повинні опиратись на якісь несучі конструкції - це можуть бути стовпчики перетином порядку 40 кв. мм або прутки перетином 10, 12 або 16 кв. мм - залежно від малюнка. Ці конструкції заздалегідь повинні бути передбачені архітектором при проектуванні будинку.
Коване залізо,часто комбінують із деревом, каменем, пластиком, склом та ін. та використовують в таких популярних напрямках дизайну, як інтер’єрний, фасадний, ландшафтний. Також з нього виготовляють ковані меблі та предмети побуту.
